Світлана Рула про досвід форум-театру

У 2015 році я познайомилась з Ніною (Ходорівською – прим.ред.).Тоді вона відкрила для мене форум-театр. Це був Міжнародний фестиваль театрального мистецтва «Птах» у Нижньому Селищі в Закарпатті. Я була там з підлітками, учасниками проекту «Школа Лідерів» у волонтеському таборі фестивалю. Це був цікавий досвід поринання в особисті історії людей, яких ледь знаєш, але які мають з тобою нове бачення людських стосунків.

Друга зустріч з форум-театром відбулась уже в нас у місті Шепетівка. Ми з командою колег організували всеукраїньский форум «Практична психологія – зона найближчого розвитку» і я загорілась ідеєю запросити джокерку ГО «Театр для діалогу». Все відбулось. І тоді у мене з’явилось бажання самій стати частиною форум-театру. Я слідкувала за подіями, навчальними тренінгами організаціі, проектами...і подавала анкети....Але, мабуть, форум-театр приходить в наше життя завжди в той момент, коли він реально потрібен саме тобі.

Осінь 2018. Я відчувала професійну кризу, вигорання, відсутність розуміння, що бажання змінювати щось у цій краіні не амбіціі, це не данина моді...І ось я на навчанні! На тренінгу «Низова адвокація прав жінок через методику форум-театру». Я навчаюсь бути джокеркою! Знайомство з Оксаною Потаповою, з Олесею Архіповою, з Лізою, з Наталкою, Олексадрою...Хата-майтерня, село Бабин...Тоді Форум-театр дав мені друге дихання. А, точніше,  не просто Форум-театр. Форум-театр складається з конкретних людей.

Далі взимку – Майстерня з питань захисту та підтримки жінок активісток та показ вистави у Верховній Раді у день Прав людини. Щоразу – це зустріч з новими прекрасними людьми, з частинками життя, з почуттями. Це акумулює власну енергію, посилює мене. З'явилась потреба створити разом щось нове. Згадалось, як вечорами в майстерні у Бабині обговорювали з учасницями проблему булінгу серед молоді. Вже вдома, під час дискусійноі панелі з молодими активістами в рамках всеукраінськоі акціі 16 днів проти насильства, зрозуміла, що цю проблему маю дослідити глибше. Саме завдяки тому, що майстерня з адвокаціі нас змотивувала на джокерство ідею проекту швидко підтримали Наталка (Тітійова – прим.ред.) з міста Жовква Львівськоі області, голова ГО «Україна. Час єднатись» і Олександра (Ністрян – прим. ред.), активістка з міста Стрий Львівської області. Наталка домовилась про приміщення у Обласній бібліотеці для юнацтва у Львові, ми сконтактували з лідерами львівського учнівського самоврядування і учасники Школи лідерів Шепетівки вирішили їхати на спільний тренінг. Протягом двох днів,15-16 грудня ми разом робили дослідження питань булінгу і ступінь розуміння його впливу на людину, особливості його проявів у молодіжних формальних і неформальних групах, а також відмінності його впливу на учнівську молодь залежно від ступеня урбанізації. Протягом цих насичених днів закрита група інтегрувала свої думки через власний досвід у виставу, яку ми разом назвали «Новенька з Цвітохи». Показ форум-вистави відбувся 16 грудня, на яку було запрошено дорослих глядачів, жителів Львова. Хоч глядачів було небагато, але вистава викликала дуже жваву дискусію про булінг. Я по - новому відкрила розуміння теми булінгу, їі реальність, і те, як це деформує молоду людину. А ще про те, як дорослі є глухими щодо справжніх проблем підлітків. Проект спричнив післядію і потребу продовжувати.. Я ще раз переконалась, що форум-театр – це живий організм, який живе завдяки енергіі нашої (тепер уже нашої!!) спільноти.