У Запоріжжі вчилися слухати та чути через театр

На вихідних у Запоріжжі пройшов семінар з форум-театру, де жителі Запоріжжя та Запорізької області разом з переселенцями створили спільну виставу про актуальні складнощі.

8-10 квітня київський “Театр для діалогу” в співпраці з першим антикафе Бердянська “Час Є” в рамках проекту “Сприяння миру через діалог мовою театру” провели в Запоріжжі безкоштовний семінар за методикою “театру пригноблених”.

На семінарі зібралися жителі Запоріжжі, Мелітополя, Бердянська та Приморська — як давні, так і ті, хто переїхав до Запорізької області в зв'язку з озброєним конфліктом на сході України. Разом вони створили форум-постановку, прем'єра якої відбулася в неділю. Вже на наступному тижні вистава буде показана також в Бердянську, Гуляйполі та Мелітополі.

Разом із творцями вистави глядачі перенеслися спочатку в донецьку квартиру, звідки місцевий бізнесмен був змушений під обстрілами терміново вивозити дружину та трьох дітей. Після аудиторія відправилася до нетрів без зручностей в центрі Запоріжжя, де знайшла новий прихисток велика родина: власники більш адекватного житла заявили, що переселенцям не здають.

Роботи немає, складності з комунікацією в сім'ї посилюються під впливом стресу, в результаті відсутність миру приходить і до особистого простору героїв, залишаючи кожного наодинці з його проблемами та в оточенні ворогів.

“Скажу чесно: до переселенців ставилася не дуже-то. Тому що, напевне, політичні погляди... Зараз, коли я побачила ці людські проблеми, я вдячна долі, що в мене не було в житті такої ситуації, і я, напевне, перегляну свою позицію з цього приводу”, - заявила після вистави глядачка із Запоріжжя.

Після показу в глядачів, як і передбачає формат форум-театру, була можливість протестувати на сцені стратегії поведінки для показаних ситуацій пригноблення. В результаті двогодинної співтворчості аудиторія та актори виявили, що зрозуміти людину з досвідом, якого немає в тебе, складно, але дуже важливо. Без такого розуміння, без того, щоб “почути слова іншого саме так, як він їх говорить”, як це сформулював один з глядачів, мир та побудова сильних спільнот буде неможливою — ані на рівні сімей, ані на рівні народів.

“Те, що ми зробили за ці три дні, можна взяти за основу, за модель, як взагалі будувати стосунки з людьми, з якими займаєш діаметрально протилежні позиції”, - заявила після вистави учасниця події Наталя із Запоріжжя. “Як потрібно налагоджувати ці стосунки, як варто культивувати в собі толерантність — це тут у нас за ці три дні вийшло. Чим більше буде таких груп, де люди навчаться толерантно ставитися одне до одного, тим швидше ми сформуємо наше громадянське суспільство, яке буде толерантним, демократичним, і отримаємо всі позитивні можливості, що з цього випливатимуть”.

“Мені хотілося подивитися зі сторони саме на ті ситуації, в яких я сам не був присутнім, але які розгрібав і в яких давав поради. І коли я на себе приміряв усі ці ситуації, то виявилося, що не так просто триматися поза тим, що відбувається. І вже сидячи в залі та слухаючи, як радить зал, у глядачах я бачив сам себе. Того, який давав поради людям, коли вивозив їх з Донецька або з Новоазовська і казав, що і де вони неправильно роблять”, - відмітив після показу учасник семінару, громадський активіст із Запоріжжя Дмитро.

Проект “Сприяння миру через діалог мовою театру” в рамках діяльності Української ініціативи зміцнення громадської довіри (UCBI) фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).  

В рамках проекту “Театр для діалогу” проводить ще три таких семінари - в Харківській, Дніпропетровській та Донецькій областях. Групи, в яких разом будуть працювати місцеві та переселенці, створять ще три вистави, кожна з яких буде показана по чотири рази - як в обласному центрі, так і в невеликих населених пунктах.